ЩО ТАКЕ ЩАСЛИВА ДИТИНА І ЯК ДОПОМОГТИ ЇЙ СТАТИ ЩАСЛИВОЮ?
На жаль, у батьків і в дітей уявлення про щастя дещо різні. Батьки вважають: якщо дитина смачно нагодована, тепло одягнена, одержала гарний подарунок на день народження – вона щаслива. Насправді не так легко визначити, щаслива дитина чи ні.
У психологів існують такі визначення щасливої дитини:
- здатність до глибоких відносин з іншими людьми;
- здатність переживати різноманітні почуття.
Щаслива дитина – це така дитина, яка:
- знає, що її люблять (незалежно ні від чого);
- відчуває свою захищеність;
- бере участь у «дорослих» справах;
- відчуває свою унікальність;
- відчуває підтримку з боку батьків, потрапивши в незнайому ситуацію;
- оцінена колективом.
Батьки обов'язково повинні допомогти дитині стати щасливою. Що для цього потрібно?
Любіть дитину!
Якщо ви любитимете дитину такою, якою вона є, ваша дитина буде щасливою. Якщо якась частина особистості дитини викликатиме у вас роздратування – вона просто приховуватиме від вас цю рису своєї вдачі, тому не буде повністю щасливою. Будьте завжди на стороні дитини.
Допоможіть дитині впоратися з подоланням труднощів!
Діти дуже люблять добиватися результату – треба допомогти дитині поставити мету і досягти її. Якщо залишити її наодинці з труднощами – дитина ростиме невпевненою в собі. Вона із задоволенням дивитиметься, як долає перешкоди дорослий, й наслідуватиме його. Ідеальним варіантом є спільна діяльність дитини й дорослого: чим більше уваги матиме від дорослих дитина, тим більше, відповідно, матиме прикладів для наслідування, тим щасливішою вона себе відчуватиме.
Заохочуйте дитячі захоплення!
Чи пам'ятаєте ви, коли востаннє були настільки чимось захоплені, що не помічали нічого навколо? Маленьким дітям чудово це вдається. Коли вони захоплені грою, то не пам'ятають ні про що. Батьки повинні дати дітям можливість із головою зануритися в улюблене заняття. Чим старша дитина, тим більше обмежень існує в її житті. Обмеження не дають їй змоги віддатися улюбленій справі. На заваді стають режим дня і заняття, нав'язані дорослими.
Не забувайте: ваші амбіції й захоплення дитини – це не одне і те ж. Не варто віддавати дитину на капоейру, тільки тому, що це модно. Постарайтеся дати їй можливість бути собою і самостверджуватися тільки в тому, що їй по-справжньому близьке. Якщо дитина захоплена чимось і хоче з вами поділитися – прийміть це з радістю, розділіть із нею її захоплення. Чудово, якщо ви самі маєте хобі й зумієте «заразити» ним дитину, наприклад, грою в футбол або вишивкою. Повірте, за такої умови у вас із вашою дитиною встановиться прекрасний, тонкий зв'язок.
Ризик новизни
Кожна дитина потребує нових вражень і відчуттів. Діти поводяться по-різному. Хтось з них вперто намагається досліджувати незнайому територію, виявляючи сміливість. Дехто відчуває зрозумілі побоювання. Якщо ваша дитина боязка – допоможіть їй, підтримайте, ненав'язливо просуваючи у напрямі чогось нового.
Велика помилка батьків – називати обережну дитину боягузом. Поясніть, що схоже трапляється зі всіма, це нормально. Ви повинні зрозуміти: дитина потребує вашої підтримки.
Не слід захищати дитину від неприємностей тотально. У такому разі в подальшому житті їй не вистачатиме стійкості у важких життєвих ситуаціях. Потрібно відшукати золоту середину між беззастережним контролем і ситуацією, коли дитину залишають з проблемами наодинці. При цьому до відчуттів дитини треба ставитися не менш уважно, ніж до відчуттів дорослого. Ніколи не смійтеся з дитини! Кепкуйте над собою і своїми проблемами.
Хай ваші діти будуть щасливими!
ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКАМ
1. Не навчайте тому, у чому ви самі не обізнані. Щоб правильно виховувати, треба знати вікові та індивідуальні особливості дитини.
2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе.
3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.
4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена в своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.
5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість — ознака слабкості, показ вашої невпевненості в собі.
6. Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам'ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.
7. Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.
8. Замініть форму вимоги «Роби, якщо я наказав!» на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це корисно для тебе і твоїх близьких».
9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви невдоволені, а й про те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше набути батьківської мудрості.
10. Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.
Завжди пам'ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля.
Тож давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо їх і бажаємо їм щастя.
Не викликає сумніву, що правильно встановленими, цілими, міцними, безпечними сходами можна кого завгодно вивести на будь-яку висоту.
Я.Коменський
ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКА
Аби навчання в школі було успішним, треба враховувати особливості адаптації дитини до шкільного життя. Взагалі, перший рік навчання особливо важкий для малюків. І адаптація може проходити по-різному. Значна частина дітей пристосовується протягом двох-трьох місяців навчання. Це виявляється в тому, що дитина звикає до колективу, ближче пізнає своїх однокласників, знаходить друзів. У дітей, які благополучно пройшли адаптацію, переважають гарний настрій, бажання відвідувати школу, виконувати вимоги вчителя. Іншим дітям потрібно більше часу для звикання до шкільного життя. Вони можуть до кінця першого півріччя надавати перевагу ігровій діяльності, не одразу виконувати вимоги вчителя, з'ясовувати стосунки з однокласниками неадекватними методами, може з'явитися небажання вчитися. Це означає, що дитині особливо потрібна допомога.
ТЕСТ-ОПИТУВАННЯ ДЛЯ БАТЬКІВ
Чи відбувається процес адаптації у вашої дитини? (Так або ні.)
1. Чи з гарним настроєм дитина повертається зі школи?
2. Чи завжди син (донька) виконують ваші прохання?
3. Чи готова дитина виконувати вимоги вчителя?
4. Чи охоче ходить до школи?
5. Чи є в нього (неї) друзі серед однокласників?
6. Чи подобається дитині виконувати домашнє завдання?
7. Чи є в нього (неї) улюблені предмети в школі?
8. Чи часто вчитель робить зауваження вашій дитині?
9. Чи були у сина (доньки) сварки з однокласниками?
10. Чи доводилося першому (ій) розпочинати бійку?
Аналіз результатів тестування
Поставте по два бали за кожну відповідь «так» на запитання 1, 2, 3, 4, 5,6,7 і по одному балу за кожну відповідь «ні» на ці запитання; запитання 8, 9, 10 — «так» — один бал, «ні» — два бали.
Обчисліть результати. Максимально — 20 балів, мінімально — 10 балів.
18—20 балів — адаптація до шкільного навчання проходить успішно, досить тільки підтримувати дитину.
12—17 балів— дитині потрібно більше часу для адаптації, цікавтеся її справами, до¬помагайте.
10—11 балів — є труднощі у пристосуванні до шкільних умов. Потрібне терпіння і зацікавленість, знання сьогоднішніх труднощів дитини, допомога та розумна підтримка.
Висновки
Рівень адаптації малюка до шкільного життя можна простежити за рівнем реакцій його організму. Наше завдання — полегшити цей процес. Бо стреси, негативні переживання, надмірні емоції, конфлікти можуть призводити і до погіршення фізичного здоров'я, яке залежить від стану психіки дитини.
Дитина — це найдорожче, що у вас є, тому подбайте про неї, допоможіть, підтримайте у цей важкий для неї адаптаційний період, і це буде запорукою її психічного і фізичного здоров'я, а також успішного навчання в школі.
Рекомендації батькам, діти яких важко пристосовуються до шкільного життя:
а) знати, в чому саме труднощі дитини (у спілкуванні з однокласниками, у навчанні, у відносинах з учителями);
б) обов'язково спілкуватися з дитиною щодня (допомагати у навчанні, читати казки, надати елементарні знання про довколишній світ);
в) розвивати моторику руки (різати папір, розфарбовувати, ліпити з пластиліну чи глини);
г) привчати до самостійності;
ґ) надати неважкі обов'язки по дому (годувати рибок, поливати квіти тощо).
10 порад батькам першокласника
Вже залишається менше місяця перед новим етапом в житті вашої дитини, коли він піде перший раз в перший клас. Від того, наскільки безболісно станеться цей перехід в нове життя, багато в чому залежатиме любов-нелюбов вашого чада до школи, а відповідно, і його шкільні успіхи.
1. НЕ НАПИХАЙТЕ НОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ
За час, що залишився, жодних "хвостів" ви не підтягнете. А якщо насідатимете на дитину з читанням і рахунком, ви зможете викликати у нього негативні емоції з приводу школи. Звичайно, почитати трішки, порешать нескладні приклади можна, але все це повинно бути в ігровій, непримусовій формі. Крім того, дошкільникам поважно по кілька разів читати одні і ті ж книжки. Вони, взнаючи "матеріал", прагнуть підказати розповідачеві, що буде далі, поправляють, якщо він допустив неточність. Це виробляє в них активність, і тоді їм буде абсолютне нескладно вже на першому уроці висловити свою "дорослу" думку.
2. РОЗПОВІДАЙТЕ ПОЗИТИВНІ ІСТОРІЇ Зі СВОГО ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ
Поважно сформувати у майбутнього школяра позитивне відношення до школи. Якщо дитина хоче вчитися і упевнений, що в школі цікаво, тоді неминучий стрес, пов'язаний з новими правилами і розпорядком дня, великою кількістю незнайомих людей, буде успішно здоланий. Для цього частіше розповідайте своєму чаду забавні історії зі свого шкільного життя.
3. НЕ РОБІТЬ АКЦЕНТ НА ОЦІНКАХ
Багато батьків припускаються грубої помилки, коли починають лякати: "Читай, а то двійки мені приноситимеш". Поважно акцентувати увагу дитини на процесі навчання (ти взнаєш багато нового, у тебе з'являться нові друзі, ти станеш розумним), а не на результаті гарних оцінках, які взагалі краще не згадувати, тим більше що в першому класі їх не ставлять.
4. НЕ ЛЯКАЙТЕ ШКОЛОЮ
Ні в якому разі не ведіть при дитині розмови, що у нього "закінчилося дитинство", не жалійте його: мовляв, бідненький, починаються трудові будні.
Навіть жартома не лякайте школою. Не стоїть при маляті також обговорювати майбутні витрати, засмучуючись про дорожнечу форми або канцтоварів.
5. КУПУЙТЕ ШКІЛЬНЕ ПРИЛАДДЯ РАЗОМ З ДИТИНОЮ
Купувати портфель і все приладдя для школи потрібно з дитиною, тоді вона виявляється залученою в процес підготовки до першого вересня. Хай маля саме вибере собі пенал, ручки, олівці і лінійки, зошити з барвистим малюнком на обкладинці. Прийшовши додому, не ховайте покупки в шафу - дайте їх дитині, аби він звик до нових для нього речей. Хай він збирає портфель, носить його по квартирі, розкладає на столі зошити і олівці, тоді прості вказівки вчителя: "Дістаньте червону ручку або зошит в лінійку" не викличуть у маляти труднощів: він чітко знатиме, де у нього що лежить. Добре також сходити з дитиною у вибрану школу, якщо ви ще цього не зробили. Погуляйте біля школи. Так маля швидше звикне до нового місця.
6. ГРАЙТЕ В ШКОЛУ
Хай всі іграшки вашого чада підуть в перший клас, а найулюбленіша стане вчителем. У такій грі можна пояснити основні шкільні правила: як сидіти за партою, як відповідати на уроці, як проситися в туалет, що робити на зміні (15-хвилинні "уроки" повинні чергуватися з п'ятихвилинними "змінами").
7. ПОЧИНАЙТЕ ЖИТИ ПО НОВОМУ РОЗПОРЯДКУ ДНЯ
За місяць до школи потрібно плавно підганяти режим дня до нового розпорядку. Старайтеся, аби дитина лягала спати не пізніше десяти вечори, вставав в 7-8 ранку. Дуже поважно сформувати у маляти уявлення про те, що за чим потрібно робити вранці і увечері. Для цього добре використовувати пробкову або пластмасову дошку на стіні, де можна прикріпити папірці, писати, малювати.
Спершу спробуйте наочно пояснити, що потрібно зробити перед сном: зібрати портфель, приготувати одяг (трусики, маечку, шкарпеточки), перевірити, чи чиста форма. Всі ці дії краще позначати малюнками: портфель, розкладені речі на стільці. Напередодні першого вересня виконуйте цей ритуал, граючи. Хай дитина збирає свої дитячі книжки в портфель, складає одяг на стілець. За допомогою малюнків можна змалювати і уранішній розпорядок: умиваємося, одягаємося, їмо, чистимо зуби, одягаємося в шкільну форму, чистимо взуття, виходимо з будинку. Все це допоможе маляті краще зрозуміти, як будується його день.
8. ПОДРУЖІТЬ МАЛЯ З ГОДИННИКОМ
Необхідний для школи навик - орієнтація в часі. Якщо ваше маля ще не розбирається, котра година, навчите його цьому. Багатьом діткам легко орієнтуватися по електронному годиннику. Дитина повинна знати, що означає чверть години, півгодини, через годину Повісьте в дитячій великий годинник (будь-які, головне, аби дитина могла взнавати по ним час). Під час читання, гри або їди можна поставити годинник на стіл і звернути увагу дитини на те, в скільки почалася дія і в скільки воно закінчилося.
9. БІЛЬШЕ КОМАНДНИХ ІГОР
У школі є правила, які необхідно виконувати: сидіти за партою, вставати, коли вирішить вчитель, не кричати. Без розуміння цих елементарних законів дитині буде важко в 1-м класі. Аби розвинути в маляті уміння підкорятися і грати по правилах, використовуйте командні ігри. Завдяки ним дитина засвоїть, що є правила, які треба виконувати, і що від цього залежить результат. Ще один важливий урок, який дають маляті командні ігри, - це спокійне відношення до програшу.
10. ТРЕНУЙТЕ УВАГУ І ПАМ'ЯТЬ
Хороша гра на уважність: всім роздається однаковий текст, засікається час і потрібно якомога більше і швидше знайти і викреслити букв "с". Проводити "заняття" спочатку по 10 хвилин, назавтра 15, довівши час "уроку" до тієї тривалості, яка буде в школі. Тоді дитину так не лякатимуть безконечні півгодини занять. Ще можна почастіше грати в "Відвернися і назви". Розкладіть на столі іграшки і дайте дитині поглянути на стіл протягом 1-ої хвилини. Потім він відвертається і називає іграшки, лежачі на столі. Ускладнюйте завдання: додайте іграшки, скорочуйте час на запам'ятовування. Можна замінити іграшку інший - дитина, обернувшись, повинна розповісти, що змінилося.
Абетка порад батькам
А – аналізуйте, що дитина дивиться по телевізору чи в Інтернеті.
В – будьте толерантними під час розмови з дитиною.
В – вас запитують - уважно слухайте, давайте відповіді.
Г – говоріть із дитиною у зрозумілій, прийнятній для неї формі.
Д – дивіться телевізор, читайте журнали разом із вашою дитиною.
Е – економте свій час і сили на вмовляння дитини прочитати якусь книжку чи подивитися певну передачу; напевно, їй це ще зарано – на все свій час.
Є – єдність поглядів, оцінок батьків у тому, що дивиться, чигає, у що грається дитина на комп’ютері.
Ж – життя дитини не мас обмежуватися телевізором, комп’ютером чи плеєром.
З – з розумінням ставтеся до телепрограм, які обирає дитина, зважайте на її вік, інтереси тощо.
І – ігри на комп’ютері заміняйте рухливими іграми надворі.
К – купуйте дитині тільки необхідне, не потурайте її забаганкам.
Л – любіть ваших дітей та приділяйте їм більше уваги.
М – мистецтво – це не лише телебачення, преса та Інтернет.
Н – не кажіть дитині: «Тобі ще рано це дивитися», – просто перемкніть канал па ту програму, яку можна дивитися разом із нею.
О – обговорюйте з дитиною побачене по телевізору.
П – поважайте думки дитини.
Р – радійте та сумуйте разом із дитиною в повсякденному житті, коли дивитеся чи обговорюєте телепередачу або книжку.
С – стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.
Т – творчий потенціал дитини розвивайте.
У – успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в родині.
Ф – фарби та палітра кольорів у вашому житті нехай завжди сяє лише веселими барвами.
X – хай завжди дитина відчуває ваш інтерес до себе.
Ц – цікавтеся друзями дитини: запрошуйте їх до себе в гості, дізнавайтеся про їхні захоплення, погляди на життя, про те, що вони читають, тощо.
Ч – частіше допомагайте дитині виконувати доручену справу, але не виконуйте її за дитину.
Ш – шум – це ворог здоров’я дитини.
ІЦ – щастя і радість дітей – у ваших руках.
Ю – юнацький вік – це найкращий період у житті дитини.
Я – якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, порядною, люб’язною, і правдивою, ставилася до всіх із любов’ю, дотримуйтеся саме цих порад.