Прощатися  завжди важко, а тим більше із рідною школою, друзями, вчителями. Але таке життя. Воно змушує  йти вперед, долати нові вершини, переборювати труднощі, доводити і собі й іншим чого ти вартий.

Останній дзвоник — традиційне свято школярів, які закінчують навчання. Останній дзвоник підводить риску, ставить крапку в багаторічному навчальному марафоні з усіма його уроками і змінами, контрольними роботами та домашніми завданнями. Останній дзвоник – це результат нелегкої роботи великої кількості людей, яких пов’язувала протягом року школа. Це праця педагогічних колективів, учнів, батьків.   
Останній дзвоник — велике загальношкільне свято, яке адресоване випускникам, вчителям і батькам.

 

---

День пам’яті жертв Голодомору 

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору.

Кожного року в школі згадують замордованих голодом українців, щоб ніколи не забувати  через які приниження, страждання та муки пройшов наш працьовитий народ.

    

 

У 32-33 роках загинуло до 10 мільйонів людей. Нещодавно дослідники з інституту демографії, проаналізувавши усі архівні документи, які раніше були засекречені, встановили, що жертвами голодомору стали 4 мільйони українців, серед яких мільйон – це діти віком до 10 років. Саме тому вже 24 країни світу визнали голодомор геноцидом українського народу.

---

9 березня 2016 року, в Україні святкують 202 роки з дня народження видатного українця, поета, художника, прозаїка і драматурга

Тараса Григоровича Шевченка.

Тарас Шевченко – воістину «безсмертний дух» України. Він не вивчав життя рідного народу як спостерігач, а жив його життям, душею, думами, мріями кружляв над Україною («А я дивлюся... і серцем лину В темний садочок на Україну...», «І ніби сам перелечу Хоч на годину на Вкраїну...»).

Він був сином кріпака і став володарем в царстві духа.Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.Він був самоуком і вказав нові, світлі й вільні шляхи професорам і книжним ученим.Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для Росії зробив більше, ніж десять переможних армій, казав Іван Франко.

  

---

День Конституції України

28 червня 1996 Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України – першу Конституцію незалежної української держави.

Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту – про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.

Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.

Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Дана конституція діє і сьогодні.

Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону є державним святом – Днем Конституції України

---

День захисника України

14 жовтня є особливим днем для українців. Цього дня українці відзначають День Покрови Пресвятої Богородиці – старовинне християнське свято, встановлене на честь явлення Пресвятої Богородиці у 910 році у Константинопольському Влахернському храмі (де зберігалася риза Пресвятої Діви Марії, її головний покров і частина поясу, перенесені з Палестини у V ст.). Під час облоги Константинополя ворогами 910 року святий подвижник Андрій Юродивий побачив у небі над містом Матір Божу із сонмом святих. Пресвята Богородиця з’явилася жителям міста та опустила додолу омофор (покривало у вигляді широкого шарфа, котре звичайно жінки носили навколо шиї), прийнявши їх під свій захист. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.

 

У «Літописі Руському» йдеться про те, що Великий князь Ярослав Мудрий віддав Київ і всю Землю Руську під покров Божої Матері (XI ст.).

14 жовтня відзначають також День Українського козацтва. Це свято встановлено Указом Президента України від 07.08.1999 р. № 966, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення.

Із давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Богородиця була заступницею козаків у походах, її зображення було вибите на хрестах, які вони носили. На Покрову козаки проводили загальновійськову Раду, де переобирали кошового отамана і старшину. Першу церкву на честь Покрови запорожці побудували у 1659 р. на Чортомлицькій Січі. За час існування Січей збудовано 13 церков Покрови Богородиці.

Козацьку традицію вшанування Богородиці перейняли захисники Української Народної Республіки. У роки Другої світової війни, попри всю радянську атеїстичну пропаганду, багато українців – солдатів радянської армії перед боєм з нацистами зверталися до Господа та Діви Марії з молитвою про порятунок та перемогу.

Пресвята Богородиця й нині залишається заступницею усіх українських військових. Сучасна Українська армія від часу її створення у 1991 році на заміну радянським символам почала активно запроваджувати козацькі. На прапорах українських частин замість червоної зірки з’явилися козацькі хрести і національний герб – тризуб, а іменами козацьких полководців стали називати військові навчальні заклади і частини.

У Конституції України вказано, що Українська держава спирається «на багатовікову історію українського державотворення». Саме з огляду на традиції та глибокий історичний зміст цього дня, Президент України Петро Порошенко встановив 14 жовтня свято – День захисника України.

 

---

9 листопада – День української писемності та мови 

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Установлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, ученого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений у сан диякона. Він був книжником із широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст. Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».

Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду». Традиційно в День української писемності та мови покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси тощо.

---

День пам'яті Героїв Небесної Сотні

Відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Саме в ці дні три роки тому під час Революції Гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку.

20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану. 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану.  Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною Сотнею», а під час прощання із загиблими лунала пісня «Плине кача...», яка стала українським народним реквіємом.

 

---

21 лютого – Міжнародний день рідної мови

Наше спілкування між собою зрозумілою нам мовою в переважній більшості випадків має для нас величезне   значення. Мова та її нарічча стають не просто засобом комунікації, але й відкривають для нас дуже широкі   можливості. Людина так звикає до рідної мови, що вона стає невід’ємною частиною її власної особистості.    Так   створена людина, що рідною зазвичай стає найбільш близька до неї та її душі мова. 

Колись ми всі говорили однією мовою. Розуміли один одного і нам не був потрібен хороший фахівець - перекладач. Згідно з Біблійними текстами (Буття, глава 11) поділ мов відбувся в регіоні, який був названий Вавилон. Не заглиблюючись у причини цього явища скажемо, що зараз на нашій планеті за оцінками фахівців всесвітньої організації ЮНЕСКО налічується близько 6-ти тисяч мов, причому половина з них перебуває під прямою загрозою зникнення. Добре це чи погано - не можна сказати напевно, проте абсолютно точно можна стверджувати, що окрема, самостійна мова - це своєрідний носій цілком певних традицій та культурної спадщини, що в свою чергу вказує на конкретну цінність, яку вона може представляти хоча б з точки зору історичної анал